Відомо, що 40% росіян у тім або іншому ступені піддаються депресії «похмурого неба», тому сонячне світло й тепло краще всяких новомодних ліків здатні благотворно впливати на їхній емоційний стан. Виявившись під жаркими променями, вони, як правило, починають без утоми приймати сонячні ванни, забуваючи про те, що сонце підступно.

У божественних променях

Люди навчилися використати енергію Сонця собі в благо з незапам'ятних часів, хоча в силу вбогості знань причина її лікувального впливу на організм довгий час залишалася за гранню розуміння. Перший варіант методики геліотерапії з'явився в Древньому Єгипті. Основою лікування служила енергія Ра — бога Сонця. Хворим і ослабленим людям для підтримки життєвих сил пропонувалися повітряні ванни й свежевыжатый фруктовий сік, у якому, по поданню лікарів, найбільше накопичувався «сік Ра».

Але тільки наприкінці XIX століття наукові дослідження природи сонячного опромінення і його впливу на людину дозволили включити геліотерапію в ряд традиційних методик профілактики й лікування різних захворювань, а трохи пізніше зробити її невід'ємною частиною медичної кліматології.

Сонячні процедури — одна із самих приємних форм відновлення здоров'я. Вони сприяють активізації розумової й фізичної працездатності, зміцненню вегетативної нервової системи, поліпшенню обміну речовин, кровотворення, ендокринної діяльності, підвищенню адаптаційних можливостей організму. Неоціненно їхнє значення й для синтезу життєво важливого вітаміну D, що насамперед необхідний для формування кісткової тканини. Спостереження, що проводилися в Російському НЦ відбудовної медицини й курортології МЗ, довели, що люди, у яких у комплекс реабілітаційних заходів були включені сонячні ванни, мають більше високу опірність до різних інфекцій і простудних захворювань. Справа в тому, що ультрафіолет активізує функцію фагоцитів — кліток, що є захисниками організму від хвороботворних бактерій і вірусів. Однак про користь у всіх її проявах можна говорити лише тоді, коли вплив сонячних променів строго дозовано.

Фахівці того ж самого Наукового центра, протестувавши стан здоров'я студентів після відпочинку в Сочі, відзначили, що в тих, хто «жарився» на пляжі цілими днями, мало місце виражене гноблення імунної системи, що зберігалося протягом року. Таким чином, при впливі сонця спостерігається чи ледве не парадоксальний по своїй протилежності ефект: від стимуляції імунітету — до його зниження.

Краса — це страшна сила
Для деяких турбота про підтримку бронзової засмаги протягом усього року обертається серйозною залежністю. Ця маніакальна пристрасть, який найбільш піддані жительки північних широт, одержали назву танорексия (від англ. «tan» — засмага). Психологи впевнені, що чергова модна пошесть є своєрідним способом самоствердження. Одна 15-літня англійка, що взимку щодня відвідує солярій, а влітку « щозасмажує» себе на пляжах курорту, зізналася: «Я знаю, що вже «підсіла», але нічого не можу із собою поробити. Тільки це дає мені почуття впевненості». Мода на засмагу послужила тому, що Британська медична асоціація й Інститут дослідження рака, стурбовані здоров'ям підростаючого покоління, домоглися введення офіційної заборони на відвідування соляріїв підлітками молодше 16 років. Вживання подібних заходів розглядають і американські законодавці. Однак навряд чи табу зможуть вирішити цю проблему, скоріше навпаки, вони тільки її загострять. Більше вірний спосіб — правильно побудована просвітительська робота, що наочно демонструє негативні наслідку солнцелюбия.

Поганий гарний ультрафіолет

У сонячному спектрі виділяють ультрафіолетові й інфрачервоні промені. Інфрачервоні — тепло, що йде від сонця, що ми прекрасно відчуваємо. Невидимий нами ультрафіолет становить усього лише 5% усього випромінювання, але саме він впливає на шкіру.

Уф-излучение неоднорідно по своєму впливі й ділиться на три види. Самі короткі й небезпечні UVC-промені з довжиною хвилі до 280 нм, здатні викликати мутації й новотвору шкіри, донедавна затримувалися озоновим шаром і не досягали Землі. Але, на жаль, його руйнування й поява озонових «дір» у значній мірі знижують надійність цього кордону.

Промені UVA, самі довгі (320—400 нм), не викликають ніяких опіків і інших відчутних людиною симптомів. Тому вони вважалися зовсім необразливими й були на гарному «рахунку» у дерматологів доти, поки не було виявлено, що, проникаючи в глибокі шари шкіри, вони порушують синтез коллагена й эластина, через що шкіра швидше втрачає пружність і з'являються зморшки. На думку деяких лікарів, вони поряд зі шкідливими променями можуть провокувати захворювання шкіри й знижувати імунітет організму в цілому. Між UVC і UVA перебувають хвилі UVB-променів (290— 320 нм), які проникають у поверхневі шари шкіри й ушкоджують їх.

засмага, ЩоЗ'являється, — це не що інше, як захисна реакція організму на сонячне випромінювання. Механізм його утворення наступний. У поверхневому шарі шкіри між плоскими лускатими клітками, які поступово відмирають і слущиваются, розташовані клетки-меланоциты. У них у результаті складних перетворень утвориться пігмент меланин (від гречок. «mеla» — чорний), що заповнює клітки зовнішнього рогового шару шкіри, завдяки чому вона змінює кольори. Засмага служить природним фільтром, що затримує до 90% ультрафіолетового опромінення. Правда, цей процес далеко не необразливий. Появі захисного бар'єра передує сонячний опік: виникає еритема — почервоніння й набряк шкіри з ушкодженням декількох її шарів.