Сезон квітів і ароматів

Устав від морозів і протягів, важких шуб і холодного сонця, з настанням тепла так хочеться вирватися на вільний простір, на свіже повітря, наповнений п'янкими ароматами ожилих рослин. Однак далеко не всі готові розділити цей захват. Для 17% населення земної кулі настання цієї благословенної пори року виявляє собою серйозну небезпеку. Їхній організм на пробудження природи відгукується хворобливою реакцією з усім букетом ознак запалення. Насамперед страждають слизуваті оболонки очей і дихальних шляхів. З'являються нежить, сльозотеча, чихание, кашель, задишка або навіть приступи астми. Можуть бути також шкірні висипання, головний біль і розлади травлення. Винуватець такого хворобливого стану — пилок рослин. Досить її невеликої кількості, щоб викликати алергійне захворювання поллиноз (від панцира. «pollen» — пилок, пил, порошок).

Першорядну роль у формуванні поллиноза грає спадковість. Уважається, що якщо в одного з батьків є таке захворювання, то ймовірність його розвитку в дитини становить приблизно 30%, а якщо в обох, то вона підвищується до 60%. Однак схильність — це ще не захворювання. Найчастіше каталізаторами його прояву стають ризики-фактори не генетичного, а скоріше «урбаністичного» походження. Їхня дія пояснює, чому поллиноз більше розповсюджений серед міських жителів — екологічна обстановка в містах залишає бажати кращого. Присутні в повітрі різні промислові викиди, висока концентрація вихлопних газів, а також паління, нехай навіть і пасивне, послабляють імунний захист. Передбачається, що при цьому в схильних до алергії людей виникає підвищена проникність слизуватих оболонок і розвивається недостатність тих механізмів, які повинні виводити алерген з організму.

Серйозної уваги заслуговує й так звана гігієнічна теорія. Порівнюючи частоту захворювань серед жителів економічно розвинених і бідних країн, дослідники прийшли до несподіваного висновку. З'ясувалося, що люди, що живуть в умовах дискомфорту й відповідно мають високий рівень інфекційного навантаження на організм, більше стійкі до впливу алергенів. Іншими словами, цивілізація з підвищенням добробуту, високим рівнем розвитку медицини й фармакології, що сприяють поліпшенню санітарно-гігієнічних умов, робить, як це ні парадоксально, негативне вплив на розвиток імунітету буквально з перших днів життя людини. Захисна система організму дитини, що росте практично в стерильному тепличному середовищі й не «загартовується» хвороботворними бактеріями, не може впоратися з агресією шкідливих чужорідних агентів, і в результаті виникають запалення.

И ще один фактор, що впливає на розвиток захворювання, що також прямо пов'язаний з ростом статку, — зміна раціону харчування. Вічно зайняті навчанням і роботою городяни, щоб хоч както полегшити своє переповнене життя, перейшли на зручні, хоча й дорогі, напівфабрикати глибокої заморозки, рафіновані й синтетичні, подвергшиеся промисловій переробці й консервації продукти. Більше того, у боротьбі з горезвісними калоріями й холестерином більшість людей стали віддавати перевагу знежиреним продуктам, що не володіє повним набором амінокислот, що так важливий для підтримки нормальної роботи імунної системи. З обліком всіх цих причин фахівці ВІЗ, роблячи прогнози на майбутнє, уважають, що до 2021 року алергійними захворюваннями буде страждати вже кожний другий житель Землі. А тому що поллиноз ставиться до числа найпоширеніших, те його профілактика й лікування входять до числа серйозних завдань медицини. Про сьогоднішній розмах захворювання красномовно говорять дані епідеміологічних досліджень, згідно яким поллинозом у Росії страждає 6% населення, Швейцарії — 10%, Норвегії — 12%, Фінляндії — 14%, Англії — 18%, Іспанії — 25%, а в США — 34%.

Вторгнення спецагенов

З декількох тисяч розповсюджених на планеті видів рослин тільки близько 60 викликають поллиноз. Вони виробляють пилок у більших кількостях, що у сухі й вітряні дні може переміщатися на далекі відстані. Рослини з великими яскравими квітами й сильним заходом продуцируют менша кількість пилка й, як правило, запилюють комахами, тому рідше викликають алергію. За спостереженнями провідного аллерголога країни, заступника директора ГНЦ Інституту імунології Мінздраву РФ професора Н.И. Ільїній, атака поллиноза в схильних до алергії людей відбувається, коли концентрація пилка в повітрі досягає в середньому 10—20 дрібних зерен, розмір яких не перевищує 50 мікрон, на 1 м3. Але ж така ситуація в середній смузі зберігається протягом майже 5 місяців: із квітня по кінець травня повітря насичене пилком дерев, у червні–липні — злаків, а більшість бур'янистих трав цвітуть із липня до вересня. У більше теплі ж широтах цвітіння триває 8–9 місяців. І якщо в людини існує алергія до пилка декількох рослин, а це досить розповсюджене явище, те чихание, сльозотеча, нежить і запаморочення його переслідують практично цілий рік.

Схематично механізм розвитку поллиноза можна обрисувати так. У людей, що мають схильність до алергії, при влученні на слизувату носа, око, бронхів чужорідних агентів зовнішнього середовища — пилка рослин, абсолютно нешкідливої для здорових, розвивається підвищена чутливість до неї за рахунок утворення в організмі особливого виду алергійних антитіл — імуноглобулінів класу Е. Як правило, первинне проникнення алергену не має наслідків для людини. Однак імунна система має прекрасну пам'ять і все життя зберігає інформацію про чужорідну речовину, на якому хоча б раз виробила специфічні антитіла (таку властивість називають сенсибілізацією). При повторному влученні того ж антигену в організм відбувається його з'єднання з тими антитілами, які утворилися при першій зустрічі з пилком. Все це викликає роздратування клітки й приводить до вивільнення біологічно активних речовин, зокрема тихорєцького гормону — гистамина, що й викликає розвиток алергії.