Головна


| Їмо по-японськи |
|
Сьогодні японська кухня для мільйонів росіян перестала бути екзотикою. Вона стала чимсь цілком звичним і, що немаловажно, доступним за ціною. Захоплення відбулося непомітно. Просто в один прекрасний момент виявилося, що ми всі взяли в руки палички, на вечерю замість пельменів їмо суши, запиваємо їхньому саку й знаємо, що таке «гахон», «васаби» і «якитори». Можна порадіти за наш витончений смак, адже японську кухню називають «їстівним мистецтвом». Італійський письменник Фоско Мараини, не одне десятиліття проживший у Японії, так озивається про кухні миру: «Китайська їжа - це прилучення до мистецтва. Як виходить цей незвичайний соус? Чим були ці кульки в первісному виді? Західна їжа - прилучення до людської влади. Побільше! Поплотнее! Ці знаряддя війни - ножі, качани! Японська їжа - прилучення до природи (корінь є корінь, аркуш є аркуш, риба є риба), а кількість отмерено те, щоб уникнути пересичення й можливого почуття відрази». Погодимося з італійським письменником - цінителем дивної японської кухні. Кожне блюдо тут - витончений шедевр форми й змісти Бачили ви коли-небудь товстого японця? Думаю, немає. Всі тому, що довічний раціон японця - це рис і риба, багата фосфором і цинком. Причому названі складові вживаються в невеликі кількостях Деякі кулінарні изыски японців європейцям зрозуміти складно. Наприклад, улітку в них прийнято ласувати смаженим вугром. Людям непосвяченим здається, що смажений вугор - блюдо жирне й не занадто підходяще для літньої спеки. Насправді, філе вугра, обсмажене в цукрі, соєвому соусі й рисовому вині, дійсно найкраще засвоюється в літні місяці Уважається, що японці їдять очами. Подивившись на їхній раціон, можна відразу сказати, яке зараз час року Якщо подають ніжні паростки бамбука - це прикмета весняного сезону, а восени їдять корінь лотоса Будь-яке блюдо японської кухні приготувати не так вуж складно. Перевірте це самі. Ці оригінальні, цікаві й дуже смачні делікатеси абсолютно натуральні, низькокалорійні й у той же час живильні. У них утримуються всі необхідні для життєдіяльності білки й мікроелементи, які є в морепродуктах, овочах і рисі. Одне з головних блюд японської кухні - темпура, або, як його називають у Країні висхідного сонця, небесна страва. Забавно, що традиційне японське блюдо насправді родом з Португалії. У шістнадцятому столітті місіонери привезли в Японію рецепт незвичайного готування овочів, риби й м'яса в кляре. Правда, спочатку японці робили темпуру тільки з морепродуктов і овочів - навіть від одного заходу сирого м'яса багато хто з них зомлівали. Сьогодні темпуру готовлять із креветок, баклажанов, солодкої картоплі й моркви Основна вимога - щоб всі продукти були наисвежайшими. Забудьте про заморожені продукти, інакше смак буде дуже далекий від очікуваного Отже, очистите креветки. Овочі можна нарізати як підкаже фантазія - соломкою, кубиками або пелюстками. Замісите тісто з рисового й пшеничного борошна, яєць і крижаної води. Це буде кляр. Всі приготовлені інгредієнти опустите в кляр, щоб він покрив їхньою тоненькою плівкою. А потім занурте продукти в кипляче масло, суміш овочевого й кунжутного. Саме головне - точно вгадати момент, коли температура підійшла до потрібної оцінки. Процес готування займає всього пари хвилин, а результат - пальчики оближеш! Инари-суши - блюдо більше специфічне як по смаку, так і за технологією. Инари - це японський бог урожаю й достатку. Один раз він порадив у сні селянинові, як позбутися від лисиць, повадившихся тягати птаха із сільських курятників. Було велено нагодувати рудих хижачок підсмаженим тофу. Лисиці наїлися й дали селянам спокій. Вдячні японці звели тисячі невеликих пришляхових пагод по всій країні, які так і називаються - Инари-пагоды. Проходячи повз них, прийнято ляснути в ладоши - нагадати лисиці, чий сир з'їла. До цих пагод приносять квіти, саку й смажений тофу. Мудрий смак инари виходить від сполучення солодкого смаженого соєвого сиру тофу, солоної риби й суші-соусу, доданого в рис. Незвично, але дуже смачно! У домашніх умовах приготувати тофу досить проблематично. Тому краще купити готові «конвертики» солодкого соєвого сиру инари. У них укладається все той же клейкий рис, а зверху - або риба, або водорості, що вам більше по смаку. Коли всі інгредієнти в наявності, готування инари-суши займає секунд п'ять, не більше. До речі, всупереч розхожій думці суши для японців - зовсім не повсякденне блюдо, його частіше готовлять по особливих випадках. І ще одна цікава деталь: суши в Японії роблять тільки чоловіка. Японки можуть готовити всі що завгодно, крім суши. Зате чоловікам дозволяється їсти суши руками, а жінки обов'язково повинні користуватися паличками. Одне із самих популярних японських блюд - мак^-суши, або, як їх частіше називають, роллы. Вам знадобиться дуже гострий ніж, бамбукова циновка й лопаточка для укладення рису. Основні інгредієнти - спресовані й обсмажені водорості нори й клейкий мал. И те, і інше краще купити в спеціалізованому магазині. Поки рис кипить у каструлі, покладете аркуш нори на маки-су. У зварений рис додайте спеціальний сушу-соус (250 мол рисового оцту, 150 м цукру, 50 м солі й 1 м водорості комбо). Зварений рис із доданим сушею-соусом розподілите лопаткою по поверхні нори. Прямо на рис викладете начинку - омлет, лосось або дайкон. Компоненти для начинки мак^-суши ви можете підібрати по своєму смаку. Загортайте маки-су, надавлюючи вперед, щоб усередині вийшов рулетик циліндричної форми. Зімніть коврик, щоб маса усередині стала щільніше й не розвалювалася. Заберіть коврик. Всі, мак^-суши готові - треба всього лише нарізати рулет на рівні шматочки. Приємного апетиту! Автор: Марія Дебабова Стаття про здоров'я отримана: www.myJane.ru |
| « Пред. | След. » |
|---|



