Як би дивно це не звучало, але більшість жінок, які починають уживати наркотики, ідуть на цей розпачливий крок через чоловіків. Чому все, що відбувається з жінками, так чи інакше пов'язане із чоловіками? Причому представники сильної підлоги рівно настільки псують наше життя, наскільки й роблять її прекрасної. А якщо говорити про проблему жіночої наркоманії - на кожного чоловіка, що вмовив дівчину спробувати наркотик, неодмінно найдеться інший чоловік, що вмовить неї кинути.

Тетяна, 21 рік: "У мене з дитинства був гарний друг - Коля. Коли ми підросли, стали парою. На той час, коли нам здійснилося по 19 років, ми вирішили жити разом. Я спочатку навіть не розуміла, що відбувається: він ставав з кожним днем всі раздражительней, говорив, що я тринькаю всі гроші, і йому нічого не залишається. Взагалі ж, грошей його я взагалі не бачила. Через півроку нашого спільного проживання з'ясувалося, що Коля вживає героїн. Після сліз і скандалів умовила його піти на лікування. Правда, далі його обіцянок справа не зайшла. Він щодня приходив злий, роздратований і говорив, що вколеться сьогодні останній раз, а завтра піде лікуватися. І так повторювався день за вдень. Після чергового скандалу я знайшла в нього дозу. Я була такий злий, що мені хотілося зробити що-небудь жахливе, щоб його це зачепило. І я вкололася. Сама не зрозуміла, як це вийшло в другий раз і як я втяглася в це все. Але ми з Колій виносили й продавали із квартири все. Борги, злодійство - ми просто у тварин перетворилися. Коли не могли дістати дозу - починали битися один з одним. Один раз Коля пішов на якусь зустріч і більше не повернувся. Через пару днів мене знайшли батьки в порожній квартирі, я була без свідомості. Відправили на лікування в центр наркології. Мені важко це все взагалі згадувати. Можу сказати, що закінчилося всі тим, що, у нашому центрі через рік після мого приходу з'явився новий хлопець - він добровільно прийшов на лікування від своєї залежності. Нас часто ставили разом на чергування на кухні. У підсумку ми вже півроку одружені. І коли в якийсь момент у нього або в мене з'являються сумнівні думки про те, що, може, ми не витримаємо й знову зламаємося - завжди один підтримує другого. Я розумію, що мій чоловік став для мене стимулом до нового життя й підтримкою, що не дозволяє ламатися".

У черговий раз можна переконатися, що всі наші проблеми з'являються й вирішуються в першу чергу в нас у голові. Якщо психологічно людина слабшала - йому важко йти по життю з гордо піднятою головою. А якщо ще згадати коронне вираження, що жінка завжди слабкіше чоловіка, те взагалі можна завити вовком! "Немає. Це неправильно!" - заявляємо ми. І відразу поруч виявляється який-небудь фахівець, що якими-небудь статистичними даними підтвердить, що жінці сутужніше справлятися з якими-небудь проблемами, чим чоловікові. Але!

Погодься, чим більше зусиль прикладаєш, щоб перемогти в боротьбі за місце під сонцем, тим слаще й грандиозней буде ця перемога! І жінки, які змогли пройти через той кошмар, що називається наркотичною залежністю, гідні не тільки осудження за зроблену колись дурість, але й похвали за те, що виявилися досить сильними, щоб визнати й виправити свої помилки.

Тим більше, як затверджують лікарі, жінці із цією проблемою боротися набагато важче, ніж чоловікові. Чому? Ну, по-перше, тому, що представниці прекрасної підлоги, на відміну від чоловіків, швидше звикають до всього, що їх оточує. У жінок швидше й сильніше розвивається психічна й фізична залежність, як від наркотиків, так і від сигарет і алкоголю. По-друге, у зв'язку з деякими особливостями жіночого організму, ризик передозування в жінки-наркоманки підвищений. Тому що доза, уживана дівчиною менше, ніж у чоловіка, але вона цього, найчастіше, не зауважує. Та й так званого ламання, знову ж через особливості організму, жінками переносяться важче. А ще при полових контактах представниці слабкої підлоги одержують більше травм, у зв'язку із чим зростає ризик заразитися Віл-інфекцією, що завжди йде рука об руку з наркоманією.

Що може врятувати жінку від наркотиків? Звичайно, повинен з'явитися сенс життя. Щось таке, що буде дуже потрібно, і що можна одержати, тільки повернувшись до нормального способу життя. Звичайно, мова йде про дітей. Дуже часто дитина змушує матір-наркоманку кинути пагубну звичку. Або це повинен бути чоловік, що буде любити й буде улюбленим. У кожному разі, протягом сторіч із будь-якого лиха один одного виручали люди. І почасти наркоманів губить те, що в них більше не вірять близькі, які вклали всю душу й сили, щоб позбавити рідної людини від наркотичної залежності, але нічого не допомогло. І шкода більше цих людей, чим тих, хто потрапив у залежність від наркотиків.

Важко визначити, як ставитися до людини, що вживає наркотики: нехтувати або рятувати від лиха. Люди, які не піддаються контролю й не усвідомлюють этого, швидше за все, безнадійні. Жалувати й допомагати потрібно тим, хто знайшов у собі сили для боротьби з наркоманією. Хоча це - сугубо моя особиста думка.

Ти можеш задуматися, а навіщо тобі, успішній здоровій дівчині, знати про цьому? Так потім, що люди, яких торкнулося це лихо, живуть поруч із нами. Це теж жінки, зі своєю смутною історією в житті. Хто, як не жінки, може зрозуміти нас краще, знайти потрібні слова для підтримки? І, на мій погляд, потрібно знати про всі проблеми, які є в нашому житті. Знати, що люди на шляху зустрічаються різні й до усім потрібний свій підхід. А ті, хто пережив трагедію, пов'язану з наркотиками, мають потребу в особливому відношенні. Крім того, хтось із нас - матерів, у яких ростуть дочки. І страшно навіть представити, що та проблема, що минула тебе, може загрожувати твоїй дитині. Давай не будемо забувати, що життя наша - прекрасна й чудова. Але це не виходить, що потрібно абстрагуватися від реального миру й не бачити проблем тих людей, які перебувають поруч.