Говорять, що коли-небудь завдяки використанню стовбурних кліток зуби, що випали, будуть виростати в людини знову й знову - не гірше, ніж волосся або нігті. На жаль, поки подібні методики перебувають ще на стадії наукових розробок. А от метод імплантації титанових корінь уже досить реальний і відпрацьований.

Споконвіків людство не бажало миритися із втратою зубів. Це підтверджують і археологічні знахідки. Наприклад, на території сучасного Гондурасу був знайдений фрагмент черепа інка, що жив аж в VI столітті до н.е., у нижній щелепі якого на місці окремих зубів виднілися імплантати з раковин морських мідій. А у Франції був виявлений череп, датований I століттям н.е., з металевим імплантатом у лунці ікла верхньої щелепи. До ідеї вживлять штучні зуби наука повернулася наприкінці XVIII століття, однак через недостатній рівень антисептики в ті часи уникнути інфікування рани під час операції не вдавалося, і імплантати не приживалися. Сьогодні методика імплантації просунулася далеко вперед.

Вас тут не стояло!

Імплантація - це метод уживляння на місце втраченого зуба штучного кореня. Конструкція цього зубного протеза складається із двох частин: самого імплантату - титанового гвинта, впроваджуваного в щелепу хірургічним шляхом, і абатмента - верхньої частини протеза, що приєднує до імплантату, що прижився.

Імплантація має ряд переваг перед іншими методами протезування. По-перше, для установки імплантату (на відміну від мостовидного протеза) не потрібно обточувати сусідні зуби. По-друге, ця технологія дозволяє ставити незнімні протези при повній відсутності зубів, а також фіксувати "мости" великої довжини, оскільки імплантат відіграє роль надійної опори. Крім того, цей вид зубних протезів - прекрасна альтернатива незручним знімним конструкціям.

Впровадження в кістку імплантатів дозволяє вирішити не тільки эстетические проблеми пацієнта, але й зупинити втрату кості в області відсутнього зуба (або зубів), оскільки кісткова тканина, позбавлена функціонального навантаження, швидко атрофируется. Штучні коріння здатні створювати ту ж саму напругу, що й природні зуби, тому імплантація - це єдиний метод лікування, що може зупинити небезпечний процес атрофії кісткової тканини. Єдина умова, необхідне для того, щоб штучний зуб сросся із щелепою, полягає в тому, щоб матеріал, з якого він виготовлений, був повністю інертним і не викликав імунної відповіді. Найпоширеніші матеріали для імплантатів - титан, золото й нікелево-кульгаві-ванадієві сплави, але є й інші биосовместимые матеріали. Биотолерантными вважаються нержавіюча сталь і хромово-кобальтовий сплав. У цей час ці матеріали майже не застосовуються в имплантологии, тому що в організмі навколо них утвориться товста фіброзна капсула, і вони не можуть забезпечити довгостроковий успіх. Кераміка ідеальна для стоматологічних імплантатів, але оптимальним за технологією виготовлення й імовірності приживлення вже традиційно вважається все-таки титан. Правда, останнім часом для виготовлення абатментов - верхньої частини імплантатів, сталі використатися оксиди алюмінію й цирконію - вони набагато ближче по кольорах, структурі й прозорості до дійсних зубних тканин і, крім того, забезпечують зубному протезу не тільки эстетические достоїнства, але й необхідну міцність. Особливо привабливі ці матеріали для пацієнтів, схильних до алергійних реакцій.

Промінь проти скальпеля

Сьогодні в стоматологічному протезуванні з успіхом застосовуються лазери. Споконвічно вони використалися в зуболікарській практиці для лікування дітей, осіб, що страждають алергіями, і вагітних. Ці прилади дозволяли робити процедури більше комфортними й ефективними, адже завдяки їм уже не потрібно було застосовувати свердел, що устрашающе-жужжит, і можна було обходитися навіть без анестезії. Лазерний промінь здатний віртуозно видаляти уражену тканину, не ушкоджуючи здорову, а також з 100% ефективністю очищати зуби від бактерій, що викликають карієс. А лазерне відбілювання є сьогодні найефективнішою й методикою, що щадить, що робить зуби білосніжними й при цьому не тільки не шкодить емалі, але навіть сприяє її зміцненню. Тому не дивно, що лазерні установки в стоматології стали використатися набагато ширше, у тому числі й у протезуванні. За рахунок застосування лазерів у цій області вдається максимально зменшити дискомфорт під час процедури, адже всі розрізи й підготовка кістки до імплантації виробляються не холодною зброєю - скальпелем, а зовсім "мирним" способом - за допомогою "чарівного" лучачи. Процедура імплантації займає від 15 до 30 хвилин. Під місцевою анестезією лазером розрізається слизувата, а потім за допомогою спеціального приладу - физиодиспенсера - у кісткову тканину впроваджується імплантат. Застосування лазера забезпечує не тільки кращий результат операції, але й більше швидке і якісне загоєння, а також абсолютну стерильність і бескровность.

Сам імплантат являє собою циліндричний стрижень, зроблений з титану. Після того, як його вживляют у кісткову тканину пацієнта, зверху він закривається слизуватої. Потім потрібно почекати від 2 тижнів до 6 місяців - це потрібно для того, щоб імплантати срослись із кісткою щелепи. На цей строк пацієнтові встановлюються тимчасові протези із пластмаси, завдяки чому якість його життя не страждає. Потім приступають до процедури постійного протезування - на імплантати зверху надівається коронка. Однак за час, протягом якого імплантат приживається в щелепі пацієнта, слизувата встигає зарости, тому при застосуванні звичайної технології імплантації ясна знову доводиться розрізати. Лазер же не ріже, а просто випаровує тканини над штучним коренем.