Людина вміщає в собі Всесвіт, він розмірний Космосу: він сам Мікрокосмос. Саме від гармонійної взаємодії безмежності одномоментно процесів, що відбуваються, чинених у зовнішнім і внутрішнім середовищах людського організму, залежить стан здоров'я, нормальне функціонування й довголіття людини. Людина — істота космічне. Зовнішнє середовище — це процеси, що відбуваються поза людиною, у макрокосмосі. Внутрішнє середовище— це процеси, що відбуваються усередині людини, вмикрокосмосе.

Відповідно до понять древневосточной філософії, мир, зовнішнє й внутрішнє середовища людського організму складаються із чотирьох першоелементів або стихій: землі, води, повітря й вогню. Землі, воді й повітрю відповідають наші твердий, рідке й газоподібний стан речовини. Четвертої стихії — вогню — відповідає плазма, що у космічних масштабах є головною. Основна маса речовини Всесвіту перебуває в стані плазми, тобто іонізована. У зірках іонізація досягається високою температурою, у розріджених туманностях і міжзоряному газі — ультрафіолетовим випромінюванням зірок. У Вселеної холодні тверді тіла начебто нашої Землі є рідкісним винятком

Зовнішній вигляд людини, геометрія внутрішніх органів, будова й форма хребта — це результат впливу гравітаційного поля Землі. Як тільки людини поміщають в умови невагомості, солі кальцію — основа людського кістяка — у величезній кількості починають виділятися із сечею. У випадку довгого перебування в невагомості людин поступово перетворився б в амебоподібну істоту! Земля обертається в гравітаційному полі Сонця, що пов'язано із гравітаційними полями інших зірок нашої Галактики

Гравітаційна маса характеризує здатність тіл взаємно притягатися друг до друга за законом всесвітнього тяжіння: два тіла притягаються друг до друга із силою, обернено пропорційному квадрату відстані між ними. Людина на Землі сприймає дію земної гравітації. Кістяк служить опорою для м'язів і внутрішніх органів, оболонка кожного органа — опора для його кліток, мембранні оболонки кліток — опора для внутрішньоклітинних молекул

Внутрішньоклітинні молекули при зменшенні або збільшенні сили ваги, що діє на опору (мембранну оболонку) міняють свою орієнтацію й індивідуально певний спектр механічних коливань. Індивідуально певний спектр механічних коливань внутрішньоклітинних молекул при взаємодії з електронами визначає їхнє поводження як напівпровідників з виборчою зміною електричних властивостей

Внутрішньоклітинні молекули перебувають у клітці, що становить усього трохи ангстрем (ангстрем дорівнює 10-8  див), і являющейся живим організмом, що має свої електростанції, під'їзні колії, транспортні засоби й саму головне — молекулу дезоксирибонуклеиновой кислоти, інформаційну матрицю, яку можна розтягти в довжину на 2 м і на якій записане величезна кількість інформації. Наприклад інформація, яку можна записати на одну молекулу дезоксирибонуклеиновой кислоти,— це все книги головної бібліотеки Росії (Ленінської) по поверхах, по стелажах, по книгах, по сторінках, по рядках. А мікрокосмос людського організму таких кліток нараховує мільярди!

Крім вивчених сучасною наукою шляхів передачі інформації від клітки до клітки (через нервову й кровоносну системи) існують ще биополевые взаємодії. При розташуванні культури кліток, заражених раковим вірусом, на певній відстані від культури здорових кліток, здорові клітки занедужують. При ізоляції здорових кліток від хворих кварцовим склом культура здорових кліток залишається нормальної. На підставі цього вчені зробили висновок про те, що биополевое взаємодія від клітки до клітки передається в ультрафіолетовому діапазоні хвиль. Виявлено, що биополевое взаємодія між білковими осколками молекул — вільними радикалами — передається Всвч-диапазоне.

Зовсім недавно російськими вченими проведені експерименти, які показали, що біополе клітки залишається після її загибелі й несе інформацію про всі її властивості. Якщо клітка була хвора раковим вірусом, то незважаючи на те, що вона загинула, інформаційне поле заражає здорову клітку. Відповідно до цієї концепції, білкова структура людського організму має биополевую матрицю, або «биополевой фантом», на якому відбувається дублювання інформації, записаної на білковій структурі. Існує думка, що, навпаки, білкова структура дублює інформацію, записану на «биополевом фантомі». Це не виходить, що ми втручаємося в споконвічну суперечку між матеріалізмом і ідеалізмом: «Що первинно, свідомість або матерія?». Зовсім ясно, що «биополевой фантом» із закодованою інформацією— це матеріальний об'єкт, просто структура цього поля і його фізичні параметри сучасній фізиці на даному етапі розвитку науки ще не відомі

Є припущення, що «биополевой фантом» працює по голографическому принципі — одному з універсальних законів передачі й зберігання інформації в живій природі. На голограмі на будь-який, навіть найменшій частині зображення втримується інформація про ціле, хоча вона може бути й не такий чіткої, як основна частина

Свідомість породжує дійсність, оскільки будь-яка думка є відбиття реальності, апріорі включеної в процеси Світобудови. Людина не може придумати того, чого немає. Думка — усього лише зонд, що намацує у Світобудові один з можливих варіантів подій, одну з можливих форм втілення дійсності. Духовний порив відбивається в думки, думку матеріалізує порив. Матеріалізація прагнень душі проявляється творчою діяльністю людини. Кожна людина наповнює вічну посудину колективного людського розуму форми особистісним змістом, тому творчість індивідуально.