|
У зв'язку з тим що підшкірний жировий шар багато постачений кровоносними посудинами, для більше швидкої дії лікарської речовини застосовуються підшкірні ін'єкції.
Звичайно вводять розчини ліків, які швидко всмоктуються пухкою підшкірною клітковиною й не роблять на неї шкідливої дії. Подкожу можна вводити рідини від незначної кількості до 2 л.
При проведенні підшкірних ін'єкцій треба уникати сусідства великих посудин і нервових стовбурів. Найбільш зручними ділянками для ін'єкцій є зовнішня поверхня плеча або променевий край передпліччя, підлопатковий простір, передненаружная поверхня стегна, бічна поверхня черевної стінки й нижня частина пахвової області. У цих ділянках шкіра легко захоплюється в складку й відсутня небезпека ушкодження кровоносних посудин, нервів і підшкірної жирової клітковини
Не рекомендується робити ін'єкції й підстави разом з отечной підшкірною жировою клітковиною або в ущільненні після попередніх ін'єкцій
При підшкірному введенні усмоктування лікарських речовин, а отже, і в прояв терапевтичного ефекту відбувається повільніше, ніж при внутрім'язовому й внутрішньовенному. Однак діють вони в цьому випадку більш довгостроково. При недостатності периферичного кровообігу підшкірно уведені речовини погано всмоктуються
Безпосередньо перед ін'єкцією зі шприца, тримаючи його вертикально голкою нагору, витісняють повітря. Якщо пухирці повітря в розчині дрібні, потрібно відтягнути поршень, щоб вони злилися в одним великий, і тоді рухом поршня звільнитися від його
Поверхня шкіри, де збираються робити ін'єкцію, двічі протирають стерильними ватяними шари- 1 ками, просоченими спиртом. Перший раз обмивають А ділянка 10x10 див, другою ватяною кулькою - безпосереднє місце проколу 5x5 див. Потім це місце змазують спиртовим розчином йоду. Якщо шкіра дуже за¬грязнена, її потрібно попередньо обробити ефіром
Для ін'єкцій водяних розчинів беруть тонку иг¬лу, для ін'єкцій масел - голку потолще, для підшкірних уливань - голку довжиною 90 мм із просвітом 1 мм. Лівою рукою шкіру в місці ін'єкцій захоплюють у складку, у підставу якої швидким рухом уводять голку. Тримати шприц і робити прокол шкіри можна двома способами
При першому способі циліндр шприца затискають між першим і другим-третім пальцями, четвертим і п'ятим пальцями й притримують поршень. Укол роблять у підставу складки шкіри знизу нагору (хворий коштує) під кутом 30° до поверхні плеча. При проколі шкіри просвіт голки завжди повинен бути звернений нагору.
При підшкірних, внутрім'язових і внутрішньовенних ін'єкціях голку вводять не цілком, а приблизно на 2/3 довжини, тому що її перелом може відбутися тільки в місці з'єднання з муфтою. Зробивши прокол шкіри, перекладають шприц у ліву руку, другим і третім пальцями правої руки затискають ободок циліндра, а першим пальцем надавлюють на рукоятку поршня, уводячи ліки. Потім лівою рукою прикладають свіжа ватяна кулька, просочена спиртом, до місця вкола й швидко виймають голку. Місце введення ліки злегка масажують ватяною кулькою, щоб воно краще розподілилося в клітковині й не вийшло назад.
Місце проколу шкіри змазують спиртовим розчином йоду. Щоб уникнути опіку ватяна кулька, змочена спиртовим розчином йоду, не можна довго тримати в місці ін'єкції
При другому способі наповнений шприц тримають першим і третім-четвертим пальцями вертикально, голкою вниз. Швидко ввівши голку, другим пальцем надавлюють на рукоятку поршня й уводять ліки, після чого голку витягають
Ускладнення
-
порушення правил асептики й недостатня стерилізація розчину можуть привести до місцевого запалення аж до розвитку септичного процесу. Клінічно проявляється гіпертермією в місці ін'єкції, набряклістю. Гіпертермія може носити й загальний характер;
-
помилкове введення розчину хлориду натрію 10%-ного розчину (гіпертонічний розчин) замість 0,85%-ного физраствора або якого-небудь іншого гіпертонічного розчину може привести до місцевого некрозу;
-
введення занадто гарячого розчину (вище 40°З) може також викликати омертвіння тканин;
-
помилкове введення лікарських засобів, не призначених лікарем або протипоказаних даному хворому, може привести й до летального результату
Найпоширенішим (частіше зустрічається) ускладненням є інфільтрат - це «реактивне розмноження кліток тканини» навколо місця механічної травми (у результаті ін'єкції тупою голкою) і хімічного роздратування лікарським веществом. особливо масляними розчинами й суспензіями; у результаті влучення мікробного агента.
Інфільтрат - місцеве ущільнення й збільшення тканин. Механізм розвитку інфільтрату в кожному конкретному випадку буде різний, хоча початкові й кінцеві етапи можуть збігатися
При введенні погано розчинних лікарських речовин уповільнюється процес їхнього усмоктування. Щоб прискорити рассасывание інфільтратів, що утворилися, застосовують зігрівальні компреси, фізіотерапію
Абсцес - органічне скупчення гноячи в тканинах внаслідок їхнього запалення з розплавлюванням тканин і утворенням порожнини. Характеризується місцевими й загальними ознаками запалення (болем, гіперемією, гіпертермією й т.д.).
Вони вимагають або хірургічного втручання, або (якщо дозволяє стан хворого) інтенсивного консервативного лікування (обов'язкова антибактеріальна терапія).
Важливим моментом є профілактика інфільтратів і абсцесів - строге дотримання правил асептики: використання одноразових шприців з неминулим строком придатності, надійна стерилізація інструментів, обробка рук медсестри, шкіри хворого, ампули лікарської речовини етиловим 70%-ным спиртом і стерильним матеріалом, збереження стерильності інструментів і лікарського розчину
|
