• Бинт марлевий - смужка марлі, скачана в рулон. Найпоширенішийо бинти наступних розмірів: вузькі бинти - 5див х 5м; 7див х 5м; середні: 10див х 7м; широкі: 14див х 7м; 16див х 10м. Бинти можуть бути із суворої гігроскопічної марлі. Крім звичайних бинтів, випускають стерильні бинти. На впакуванні зазначене найменування бинта, розмір, дата виготовлення, назва заводу-виготовлювача й оцінка «Стерилізована».
  
  
• Пакети перев'язні. Розрізняють індивідуальні й звичайні. Індивідуальний пакет складається із двох ватно-марлевих подушечок розміром 10x12 див, прикріплених до бинта шириною див і довжиною 5 див. Одна з подушечок прикріплена наглухо, інша переміщається уздовж бинта
  В нерозгорнутому пакеті обидві подушечки лежать одна на іншій, складені вчетверо. Між їхніми шарами лежить бинт. Пов'язка впакована у вощений папір, а поверх її - у заклеєну поліетиленову оболонку. Бинт і обидві марлеві подушечки, оболонка з вощеного паперу й внутрішня поверхня поліетиленової плівки стерильні. Щоб накласти пов'язку, треба розірвати поліетиленову оболонку, для чого на ній є невеликий надрив, і витягти пакет разом з паперовою обгорткою, розкрити складену конвертиком паперову оболонку. Взявшись правою рукою за голівку бинта, розгорнути лівою рукою подушечки, доторкаючись при цьому до тієї сторони, що прикріплена до бинта. Звичайно вона позначена кольоровою ниткою. Накласти подушечки на рану чистою стороною, до якої не доторкалися руками, і зміцнити пов'язку бинтом. При одній рані обидві подушечки укладають поруч або одну поверх інший

Якщо є наскрізне поранення, ту одну подушечку кладуть на вхідний отвір, іншу пересувають по бинті (не стосуючись чистої сторони пальцями або шкірою хворого) і поміщають на вихідний отвір

• Асептичні пов'язки також складаються із двох ватно-марлевих подушечок і бинта. По розмірах бинта й подушечок їх ділять на більші (розмір подушечки 23x33 див) і малі (14x16 див). Подушечки іноді лежать окремо від бинта, в інших пов'язках вони прикріплені до бинта, як в індивідуальному перев'язному пакеті. Подушечки не прошиті кольоровою ниткою, тому медична сестра повинна стежити, щоб не забруднювати своїми руками ту сторону ватно-марлевої пов'язки, яку варто накласти на рану. Асептичні пов'язки укладені в подвійну вощену обгортку. Потягуванням за нитку, що розріже папір, розкривають пакет
  
  
• Стерильні марлеві серветки випускають великого й малого розміру. Більші серветки розміром 33x45 див упаковують по 10 шт. Малі мають розмір 14x16 див, упаковуються по 20 шт. І ті й інші впаковують у пергаментний папір
  
  
• Кровоспинну марлю виготовляють шляхом обробки окисами азоту й просочування розчинами антисептика. Має ясно-жовті кольори, випускається у вигляді серветок размерохм 13x13 див у пергаментному впакуванні по 2 шт.
  
  
• Косыночные пов'язки. Заздалегідь викроєні з марлі й полотняної матерії пов'язки для закриття певних частин тіла. Щоб закріпити таку пов'язку, до неї пришивають тасьми різної довжини
  
  
• Еластичні сітчасто-трубчасті бинти («тэпермат» - трикотажний еластичний перев'язний матеріал і «ретэласт» - гумовий трикотажний, еластичний). Бинти випускають в упакуванні із пластикової плівки, їхня довжина варіюється від 5 до 20 м, по діаметрі розрізняють 7 розмірів: № 1 призначений для пальців дорослих, а також для кистей і стіп дітей; № 2-для кистей, передпліч, стіп, ліктьових і гомілковостопних суглобів дорослих; № 3 і № 4 - для плеча, гомілки, гомілковостопних суглобів дорослих, а також стегон і голови дітей; № 5 і № 6 - для голови й стегна дорослих, груди, живота, таза, промежини дітей; № 7 - для грудей, живота, таза, промежини дорослих. Еластичний бинт надягають на відповідну ділянку тіла, розтягуючи його зсередини обома кистями, вставленими усередину сітчастої трубки. Після того як перев'язна медсестра обережно забирає руки з-під бинта, еластична сітка, скорочуючись, щільно охоплює тіло й фіксує пов'язку. Трубчастий бинт при відрізанні непотрібного шматка не розпускається, зберігає еластичність після прання й стерилізації в автоклаві. Стирають його в теплій воді (не вище 37°З) звичайним милом, після чого ретельно обполіскують у воді тієї ж температури. Сушать бинти при кімнатній температурі. Застосовувати синтетичні мийні засоби, викручувати бинт при віджиманні й гладити не можна. Його не можна накладати на мазеві пов'язки, тому що масла руйнують гумову основу бинта. Зберігають бинти при кімнатній температурі вдалині від джерела світла протягом 1 року

Перевага еластичних бинтів: не порушують кровообіг і не обмежують руху в суглобах, не перешкоджають вентиляції шкіри в областях поразки, скорочують витрата перев'язних матеріалів

• Липкий пластир (лейкопластир) складається зі смуги матерії, намотаної на круглий картонний каркас (ширина 6 див, довжина 10 м) або нарізаної вузькими смужками (ширина 1 див, довжина 10 див) і запечатаної в пакет із целофану. Матерія покрита клейовою масою, що складається з 20 частин желатину, 40 частин гліцерину, 10 частин окису цинку, 30 частин води. Липкий пластир використають для закриття ран, закріплення пов'язок, для постійного вытяжения при переломах. При відриванні від рулону смужки потрібної ширини кінець лейкопластырной стрічки надрізають ножицями, після чого легко розривають по довжині й відрізають цю смужку від основного рулону. Смужки пластиру повинні бути досить довгими й широкими. Однієї смужки буває недостатньо, тому накладають 2-3 і більше смужок хрест-навхрест або паралельно один одному. Істотним недоліком пластирних пов'язок є роздратування шкіри під смужкою пластиру, неможливість застосування їх на волосистих частинах тіла, а також відставання смужок пластиру при їхньому намоканні або просочуванні відокремлюваним з рани

Пластир пристає лише до добре висушеної шкіри