|
Фіксація пов'язки виробляється бинтуванням, приклеюванням або за допомогою сітчасто-трубчастого бинта. Сестра ватяною паличкою, змоченої в клеоле, змазує шкіру уздовж країв накладеної пов'язки на ширину 3-4 див. Шкіра навколо рани повинна бути чисто виголена й знежирена спиртом або бензином. Після підсихання клеола зверху накладають, розтягуючи за кути, шматок марлі, що на 4 див ширше й длиннее накладені пов'язки. Марлю щільно притискають до шкіри. Її неприклеєні краї підрізають ножицями
При фіксації лейкопластиром хірург зближає руками краю рани й утримує їх у потрібнім положенні, а сестра відриває від рулону липкого пластиру смугу потрібної довжини, не стосуючись руками ділянки пластиру, що лягає на рану. Наклеюють звичайно 1-3 смужки. Щоб рана не розійшлася, необхідно робити смужки достатньої довжини, захоплюючи не менш 10 див здорової шкіри. Таким чином, загальна довжина смуги становить 20-22 див. Поверх поперечних смуг паралельно рані накладають дві поздовжні смуги, відступаючи від краю рани на 3-5 см.
При ранах зі смердючим відокремлюваним рекомендується, закінчивши перев'язку, капнути в центр пов'язки 2-3 краплі озонованого (отбеливающего) скипидару як засіб, що знищує дурний захід. Із цією же метою можна скористатися припудриванием порошком камфори. Правильно накладена пов'язка звичайно доставляє хворому полегшення
Навіть якщо перев'язка супроводжується хворобливими процедурами й маніпуляціями, те викликані ними болю швидко стихають
Необхідно звертати увагу на скарги хворого на посилення хворій після перев'язки. Найчастіше вони пов'язані з туго накладеною пов'язкою, іноді опіком шкіри при необережному застосуванні йоду, але можуть бути й більше серйозні причини, наприклад вторинні кровотечі з утворенням гематоми, що розпирає
По закінченні перев'язки треба переконатися в міцності наклейки. При переміщенні й вдяганні хворому допомагають палатні сестри й санітарки перев'язної. Санітарка повинна стежити за тим, щоб хворі входили тільки по виклику й не затримувалися після перев'язки
Після кожної перев'язки клейонку, що перебуває поверх простирадла, протирають дезінфікуючим розчином. При випадковому влученні гноячи на підлогу санітарка відразу протирає підлогу шваброю, змоченої в дезінфікуючому розчині. Санітарка зобов'язана не допускати великого скупчення використаних пов'язок, перекладати їх за допомогою довгого пінцета або корнцанга в цебро із кришкою. Після роботи гнійний матеріал спалюються
|
