Одним з найпоширеніших видів роздратувань є попрілості, які багато хто сприймають як належне. Однак у дійсності в дитини їх бути не повинне. Поява попрілостей може бути показником того, що маля недостатньо часу проводить роздягненим, або що його не дуже добре підмивають. Крім того, вони можуть бути формою діатезу. Дратівним фактором може виявитися й неправильно підібраний вид підгузків. У кожному разі, необхідно вживати заходів для того, щоб попрілостей не було.

Проявляються попрілості у вигляді почервонінь ділянок шкіри. Шкіра збуджена, дуже чутлива, хвороблива. Дитина стурбована й часто плаче. Якщо вчасно не вжити заходів, на місці почервонінь можуть утворитися пухирі, які згодом лопаються. А влучення на роздратовану шкіру хвороботворних бактерій може викликати ускладнення.

Основною причиною появи попрілостей є надлишок вологи на чутливій шкірі немовляти. Волога видаляє природне змащення шкіри й робить її більше уразливої. До того ж, солі сили, руйнуючись, утворять аміак, що володіє припікальною дією. Поганий доступ повітря, або повна його відсутність, і постійне тертя шкіри об тканину або підгузок, збільшують ситуацію й викликають ще більше роздратування.

Особливого лікування незначні попрілості у вигляді легких почервонінь не вимагають. Не варто використати в таких випадках мазі й креми, оскільки вони заважають шкірі дихати. Досить стежити, щоб не було вологи на попке й у пахових складках, обробляти їхньою присипкою й давати роздратованій шкірі більше бути на повітрі. Бажано також якийсь час не користуватися підгузками й частіше міняти пелюшки.

Внаслідок того, що дитина ще занадто слабшала, і м'яза шиї в нього не розвинені, руху голови обмежені, у менш провітрюваних місцях, а саме на потилиці, на шейку, часом проступає піт. Якщо його не видаляти вчасно, може виникнути роздратування у вигляді мелкоточечных червоних висипань. Це так звана потничка, що під впливом нового поту може підсилитися, а якщо потрапить інфекція, можуть виникнути навіть гнойнички. З появою пітниці необхідно діяти так само, як у випадку з попрілостями.

Інший прояв роздратування можна спостерігати в дитини в перші місяці після народження. Личко маляти час від часу покривається різною висипкою. Ці, як правило, вікові явища, недостатньо добре вивчені, у них навіть немає спеціальної назви. З'являються вони ненадовго і являють собою блискучі білі прищики, що нагадують розсип дрібних перлів. З віком таке роздратування зникає саме.

Крім того, на щоках часто з'являється висипка у вигляді дрібних червоних плям або м'яких прищиків. Вона може триматися досить довго. Часом вона блідне, потім знову стає яскравіше. У цьому випадку не допомагають ні присипки, ні креми, але поступово сип сама проходить, без усякого лікування. Рідше таке явище на щоках являє собою червоні плями, які те з'являються, то зникають. А іноді, через те, що маля ссе груди, у нього на верхній губі з'являються пухирі. Вони можуть чесатися й лупитися, але лікувати їх не треба, оскільки згодом вони пройдуть самі.

Досить часто в дітей раннього віку волосиста частина голови покривається скоринками. Однак це захворювання не небезпечно для здоров'я. Його легко лікувати: щодня необхідно змазувати голівку дитини рідким теплим вершковим маслом, покривати намоченим у ньому марлевим тампоном, надягати шапочку й тримати на голові якийсь час. Після цього потрібно обережно зчісувати скоринки з голови гребінцем.

Роздратування можуть з'являтися й через погано виполоскану дитячу білизну. У таких випадках бажано стирати речі дитини спеціальними дитячими порошками або дитячим милом і обов'язково добре прополіскувати.

Всі ці роздратування з'являються, тому що шкіра дитини, у порівнянні зі шкірою дорослої людини, ще не сформована остаточно, оскільки в неї ще немає верхнього рогового шару, через що вона дуже ранима. Крім того, на повну силу не функціонують сальні залози, захисний бар'єр шкіри ще дуже слабшав, через що на ніжній шкірочці немовлят так часто з'являються роздратування. Тому дитяча шкіра вимагає спеціальних засобів по відходу. Важливо, щоб ці засоби - креми, лосьоны, - містили такий компонент, як лабилин, що одержують із казеїну молока.

Уважається, що він допомагає росту й захисту кліток шкіри маляти. До того ж, ця речовина гасить запалення й забезпечує знезаражування виниклих попрілостей. Що ж стосується присипки, то нею не варто захоплюватися, оскільки вона може створити доброчинне середовище для розмноження бактерій. До неї варто прибігати тільки тоді, коли в дитини з'являється мокнуче роздратування в складках.