|
У світовій практиці є безліч фактів, що підтверджують можливість людини брати енергію й силу з навколишнього простору прямо.
Для того, щоб організм добре засвоював енергію з навколишнього середовища й добре включався біосинтез кліток, треба багато рухатися (байдуже як), і наступна неодмінна умова - завжди чиста шкіра. І ще, підкреслює Шаталова, у холодному повітрі й холодній воді втримується максимум енергії.
П. Брэгг уважає, що внутрішня чистота організму - найперша умова для невичерпної енергетики. Ю. А. Андрєєв підкреслює, що збільшення пульсу вдвічі в порівнянні зі спокоєм (і ледве більше) - неодмінна умова як для вироблення енергії, так і для запуску біосинтезу кліток. По гіпотезі професора Андриевского, в організмі млекопитающихся й людини кров утвориться лише під час напруженого фізичного зусилля. Саме в русі, при бігу, інтенсивній роботі на свіжому повітрі йдуть потужні окислювально-відновні реакції й утвориться сильна, молода кров високої якості.
Які механізми энергонабора й біосинтезу задіяні в русі?
1. У русі особливо відчутне відбувається взаємодія плазми нашого організму з магнітними полями навколишнього простору, з потоками заряджених часток, що рухаються нагору від поверхні Землі й униз, від стратосфери до поверхні. Це викликає гіперполяризацію мембран кліток, що, у свою чергу, активізує біосинтез.
2. Сам рух частин тіла в яйцеподібному плазменном коконі нагадує рух ротора (рук, ніг) у статорі (плазменной сфері). Знову задіяний механізм гіперполяризації мембран.
3. Посилення кровотока в 4-5 разів - інший приклад ротора й статора. Тільки тут статор - тіло, а ротор - кров.
4. Зусилля серцевих скорочень (з 60-70 до 200-240 ударів у хвилину) є потужної энергоподпиткой організму.
5. Збільшення подиху до 20-30 разів у порівнянні зі спокоєм - самий потужний механізм поставки вільних електронів в організм. Сам рух повітря в грудній клітці - приклад ротора й статора. Магнітне поле організму подзаряжает електрони, що рухаються по дихальних шляхах, і вони набагато краще засвоюються слизуватою оболонкою легенів.
Як правило, під час руху інтенсивно виробляється усередині організму вуглекислота, відбувається дихальний ацидоз, що викликає клітинний біосинтез.
6. Різноманітні види вібрацій і тертя, що виникають під час інтенсивних рухів у самому організмі, породжують енергію.
7. Активація рецепторів усередині організму сприяє максимальному зняттю й засвоєнню електронів акупунктурной системою.
8. Выступание поту на шкірі й створення цим додаткового числа електричних контактів дозволяють через шкіру брати більше енергії в порівнянні зі спокоєм.
9. Руйнування протоплазми кліток і інших внутрішніх структур під час рухів - катаболізм стимулює процеси відновлення й супервідновлення - анаболізм.
Треба твердо засвоїти просту істину: рух - самий потужний стимулятор катаболических процесів в організмі, які в період спокою активізують биосинтетические - анаболические процеси.
Дитина ніколи б не виріс у дорослу людину, не роблячи величезної кількості рухів. Взагалі, у процесі еволюції наш організм створювався максимально пристосованим до руху й повноцінно міг існувати тільки підданий різним вібраціям, струсам, стискам, розтяганням і іншим фізичним і гравітаційним впливам.
И це не дивно, якщо знати, що наш організм являє собою величезних розмірів поверхня, укладену (стислу) у порівняно невеликому обсязі. Так, 1015 кліток людського організму, разом з колоїдними мицеллами, що перебувають у їхній протоплазмі (усього мицеллы в сухому виді становлять 5 кілограмів ваги), становлять сумарну поверхню 2 мільйони квадратних метрів (200 гектарів).
От на цієї «живої поверхні» і здійснюється все різноманіття окислювально-відновних реакцій. Щоб ці реакції протікали нормально, по цій поверхні необхідна безперервна циркуляція рідини, що доставляє живильні речовини, кисень, биорегуляторы - гормони; по ній повинні вільно нестися вільні електрони й віддалятися метаболические шлаки, виводитися зайва вуглекислота й так далі.
Зрошення цієї колосальної поверхні відбувається через систему капілярів загальною довжиною 100 тисяч кілометрів! У людському організмі, що має вагу 52-54 кілограма, це здійснюється всього 35 літрами рідини (кров - 5 л, лімфа - 2 л, позаклітинна й внутрішньоклітинна рідина – 28 л).
Для постачання такої ж кількості (1015) одноклітинних мікроорганізмів, що живуть у море, необхідними газами й живильними речовинами потрібно 107 ступеня літрів морської води!
Незважаючи на те що 1 кубічний сантиметр крові в капілярному руслі стикається з поверхнею в 7000 квадратних сантиметрів, через яку здійснюються дифузія й активний перенос, цього недостатньо. Адже кров не вступає в пряме зіткнення із клітками організму. Процес передачі кисню й живильних речовин із крові до кліток здійснюється в кілька етапів:
1) дифузія кисню й живильних речовин із крові через стінку капіляра в міжклітинну рідину;
2) дифузія й активний перенос кисню з міжклітинної рідини через мембрану клітки;
3) перенос кисню й живильних речовин у самій клітці до місцям споживання.
Точно так само, поетапно, але у зворотному порядку відбуваються дифузія й активний перенос шлаків і вуглекислого газу із клітки в кров.
|
