Прогулянки пішки — саме доступне із всіх вправ. Прогулянки пішки не повинні бути для вас обтяжними. Не чеканьте крок, не маршируйте, найкраще, якщо ви будете йти вільно. Звичайно, ви повинні стежити за собою. Крокуйте природно, з високо піднятою головою, не сутулячись, розправивши плечі.

Поставте перед собою ціль стати відмінним ходком і проводите щоденні прогулянки протягом цілого року й у будь-яку погоду. Якщо навколишній світ не цікавить вас, звернетеся усередину себе. Коли ви прогулюєтеся, ви вільні від звичайних справ і стаєте ближче до поетів або філософів, якщо ви цього хочете. Кожний надходить по своєму смаку, але для мене особисто така прогулянка приємніше, ніж вечірнє лежбище перед телевізором. Життя так многому може навчити нас, що, право ж, шкода витрачати час на те, щоб дивитися, як живуть інші. Однак результат той самий — правильно функціонуючі м'язи й прискорений кровообіг, плюс почуття гармонії й щастя.

Садівництво також прекрасно саме по собі. Воно надає достатню можливість бути на свіжому повітрі. Але ви можете розжиріти, займаючись тільки їм, тому що тут у нас занадто мало рухів і найчастіше в зігнутій позі. По цій самій причині я віддаю перевагу ходьбі пішки. Але можливо, що ви предпочитаете й те, і інше. Ви можете попрацювати в саду, а потім прогулятися.

Ходьба — найбільш простий і доступний засіб, прийнятне для людей всіх віків. Відсоток травм під час ходьби найменший у порівнянні з більше інтенсивними видами рухів, а задоволення не менше. Ходити треба інтенсивно, але по самопочуттю. Домагатися легкого поту й підтримувати її в процесі ходьби.
Це перша ознака, що ви вийшли на режим ефективного энергонабора й активації біосинтезу. Зрослий кругообіг рідини й подиху дозволить вам ефективно видаляти шлаки утоми з організму, оздоравливать позаклітинне середовище. Помнете: година ходьби приносить кращі результати, чим 15 хвилин перегони. Недарма Поль Брэгг уважає ходьбу «королем» серед вправ і радить, почавши з малого, щодня проходити від 5 до 8 кілометрів (година ходьби) і бути здатним подвоїти ця відстань. Ніякі зовнішні обставини не повинні перешкодити щоденним прогулянкам у швидкому темпі. Подорожуючи по мирі з лекційним турне, сам Брэгг уживав пізню вечірню прогулянку по коридорах і сходам готелю, де жив.

Під час ходьби спостерігається кілька специфічних впливів: від м'язових скорочень до інерційних зусиль рідини, їжі, калових мас і так далі.

Розберемо спочатку роль м'язових скорочень. При русі по капілярах венозна кров втрачає майже весь тиск, що виникає від серцевих скорочень. На рух крові по венах ефективно впливає підсмоктування, що виникає при русі діафрагми («венозного серця») під час подиху.

Але цього виявляється досить мало для того, щоб піднімати кров нагору проти сили ваги. Тому природа створила на внутрішніх поверхнях вен від пальців рук до плеча й від пальців ніг до стегна, через проміжки близько 4 сантиметрів, особливі кишеня^-кишені-клапани-кишені. Ці клапани дозволяють пропускати кров тільки в одному напрямку — нагору, до серця. Їх 22 на венах ніг і 17 на руках. При кожному скороченні м'язів ніг або рук, що виникає при ходьбі, вени стискуються від м'язового скорочення й кров проштовхується нагору. При розслабленні кров під дією сили ваги спрямовується вниз, але напівмісячні клапани (клапани-кишені) закриваються й не дають їй текти вниз. От так діє м'язовий насос, що проштовхує кров до серця й допомагає другому венозному серцю — діафрагмі

Тепер розберемо роль інерційних зусиль. Ці зусилля добре ілюструються відкриванням пляшки — пробку можна вибити ударом днища пляшки об землю. Це явище пояснюється тим, що кількість руху дорівнює добутку маси рідини на її швидкість; спрямоване спочатку убік землі, але зустрівши опір, воно міняє свій знак (тобто напрямок) і спрямовується у зворотну сторону — вибиває пробку. Це відбувається й при ходьбі (ще сильніше при бігу) з венозною кров'ю. Опорою для крові в цьому випадку служать напівмісячні клапани. Недарма їх так багато в кінцівках рук і ніг. Ці ж інерційні зусилля дозволяють збовтувати їжу в шлунку й кишечнику, жовч — у жовчному міхурі, не даючи їй згущатися й випадати в осад. Ритмічне натиснення харчових і калових мас на стінки кишечнику рефлекторно збуджує їх і викликає скорочення, у результаті якого просування їх іде нормально.

Внутрішні органи: печінка, бруньки, сечовий міхур, жовчний міхур, підшлункова залоза — коротше, весь уміст черевної порожнини під час інтенсивної ходьби струшується, деренчить, промивається кров'ю й насичується енергією. «Токсини утоми» активно віддаляються, і людина після гарної прогулянки відчуває здоров'я й умиротворення у всім тілі.

Інерційні зусилля відіграють величезну роль у масажі межпозвоночных дисків, зв'язувань і всієї сполучної тканини. Ніякий масаж не оздоравливает так межпозвоночные диски, як ходьба й біг. Ритмічні стиск і розслаблення дозволяють харчувати пульпозное ядро, хрящову тканину й сухожильні зв'язування хребта. Адже недолік руху приводить до того, що немає достатнього масажу перерахованим вище тканинам організму. Тому вони від зашлакованности й поганого харчування поступово, але вірно, дерев'яніють, перестають повноцінно здійснювати свої функції, стискуються, стягаються. Коротше, функції межпозвоночных дисків, та й усього ресорного апарата хребта, втрачаються відповідно до закону згортання функцій. Звідси радикулитные болю, тугоподвижность суглобів.

Люди, яким важко спочатку ходити у швидкому темпі, можуть робити прості вправи. Піднятися на носках так, щоб п'яти відірвалися від підлоги на сантиметр, і різко опуститися на підлогу. Ви відчуєте удар, струс. Виникле при цьому інерційне зусилля викличе весь ряд вищеописаних ефектів. Такий струс тіла потрібно робити не частіше одного разу в секунду. Занадто часті струси не дозволяють скапливаться достатній кількості крові в межклапанных просторах вен і тому малоефективні з метою прокачування крові. Занадто високе відривання п'ят від підлоги може викликати небажаний ефект на хребетні диски, особливо травмовані.

Таку виброгимнастику робіть 3—5 разів у день по одній хвилині, тобто 60 струсів. Слабким, хворим особам після 30 струсів зробити відпочинок 5—10 хвилин, а потім інші 30. Виброгимнастика досить корисна для осіб, ведучих переважно сидячий спосіб життя, допомагає попередити ряд хвороб внутрішніх органів — від тромбофлебіту до інфаркту

Постановка при ходьбі п'ят жорстко на землю сприяє прояву ефекту інерційних зусиль. У міру видалення шлаків з організму, відновлення тканин вам захочеться рухатися швидше, і ви перейдете на біг