З огляду на нинішній рівень виробництва вакцини від пташиного грипу, далеко не всім можна буде зробити щеплення протягом першого року. Як визначити, з кого починати у випадку пандемії? На думку деяких учених, перевага варто віддавати підліткам і людям середнього віку. 

Щеплення від пташиного грипу літнім і дітям випливають робити в останню чергу, уважають експерти

З огляду на нинішній рівень виробництва вакцини від пташиного грипу, далеко не всім можна буде зробити щеплення протягом першого року. Як визначити, з кого починати у випадку пандемії? На думку деяких учених, перевага варто віддавати підліткам і людям середнього віку

Незважаючи на те, що зимові похмурі прогнози щодо швидкості поширення й мутації вірусної інфекції H5N1 не виправдалися, погроза зберігається. Не дуже давно ІТАР-ТАРС повідомило про перші випадки передачі захворювання від людини до людини, що робить питання про вакцинації досить актуальним. Вона, до речі, у Росії вже почалася. Поки, щоправда, тільки на добровольцях. Але що робити у випадку початку пандемії? По оцінках Міністерства охорони здоров'я й соціальних служб США, протягом першого року можливо зробити лише 10% необхідної кількості вакцини. З кого ж починати? По виданої тим же самим міністерством рекомендації, перевага варто віддавати тим категоріям людей, імовірність госпіталізації й смерті яких найбільш висока: літнім, дітям і хронічно хворим. Однак із цією точкою зору згодні не все. Причому фахівці думають, що ухвалити рішення щодо цій потенційно вибухонебезпечній проблемі треба саме зараз, до того, як почалася пандемія.

У травневому номері журналу «Science» була опублікована стаття двох американських дослідників, Езекиля Эмануэля (Ezekiel J. Emanuel) і Алана Вертхеймера (Alan Wertheimer) з відділення клінічної биоэтики Клінічного центра Національного інституту здоров'я в місті Бетесда штату Мэриленд. Там вони затверджують, що стратегія, обрана міністерством, можливо, оптимальна з погляду кількості збережених життів. Однак вона, безумовно, веде до різкого скорочення тривалості життя й ступені самореалізації членів суспільства. Тим часом, існує безліч різних етичних принципів, який можна керуватися при розподілі обмежених життєво важливих ресурсів. «Спочатку жінки й діти» – це найвідоміша (хоча й не що завжди дотримувалася) система розподілу місць у рятувальних шлюпках океанських лайнерів. Принцип «у порядку живої черги» широко використається в лікарнях. Хворих, уже прийнятих у лікарню, не виганяють заради страждаючих більше важкою недугою. «Рятуйте тих, у кого більше шансів вижити» – етичний принцип, яким часто користуються у воєнний час.

Рекомендації міністерства засновані на розробках Національного консультативного комітету з вакцинації й консультативному комітету із практиці імунізації. Вони мають на увазі, що першими в списку коштують дитини й хворі старі, а здорові люди у віці від 2 до 64 років перебувають наприкінці черги. Вони робилися, виходячи з декількох припущеннях щодо природи вірусу. Зокрема, відзначалося, що найбільшому ризику госпіталізації й смерті під час пандемий 1957 і 1968 року, так само як і під час щорічних епідемій грипу, піддавалися й піддаються дитини, люди похилого віку й хворі-хроніки

Езекиль Эмануэль і Алан Вертхеймер віддають пріоритет здоровим людям у віці від 13 до 40 років, виходячи з «принципу розподілу життєвого циклу», відповідно до яким кожна людина повинен мати можливість прожити різні стадії життя. Їхня теорія бере до уваги й те, скільки чоловік прожив, і те, скільки він ще може прожити. Вони затверджують, що пропонована ними схема вакцинації населення дозволяє досягти максимуму середньої тривалості життя, а отже й більше повного здійснення життєвих планів

У деяких важливих положеннях їхній підхід приводить до рекомендацій, що повністю збігають із рекомендаціями міністерства. Зокрема, у тім, що поза всякою чергою варто проводити вакцинацію медичного персоналу, тому що від здоров'я цих людей залежить порятунок життя всіх інших. Приблизно півтора мільйона доз буде потрібно на армію. Кількість необхідних доз ще більше збільшиться у випадку, якщо військовослужбовцем прийде надавати допомогу місцевій владі в рішенні завдань, пов'язаних з пандемією. «Питання в тім, хто займе третій рядок, – пишуть автори статті. – И саме в цьому питанні ми розходимося з думкою уряду». Вони вважають, що принцип «урятувати якнайбільше життів» лише на перший погляд здається прийнятним, але при більше пильному розгляді не витримує критики. «На ділі він означає, що треба рятувати людей похилого віку, оскільки вони піддаються найбільшому ризику. Але навіть якщо просто поцікавитися їхньою думкою, то виявиться, що найчастіше вони зволіли б пожертвувати собою заради порятунку більше молодих життів. Наприклад, майже кожної відмовився б від своєї вакцини заради своєї дитини».

На відміну від Міністерства охорони здоров'я й соціальних служб Эмануэль і Вертхеймер рекомендують приділити особлива увага на вікову групу від 20 до 40 років, тому що саме для неї виявився особливо згубним вірус «іспанського грипу» в 1918 році. Але в припущеннях щодо того, яка категорія людей стане основною жертвою вірусу пташиного грипу, немає єдності думок, а тому будь-який план розподілу вакцини повинен бути гнучким. У міру розвитку пандемії вступники медичні дані, імовірно, покажуть, що певні групи постраждали більшою мірою. Серед дітей, наприклад, може спостерігатися високий рівень захворюваності, але низький рівень смертності. Одержання такої інформації зажадає постійної корекції заздалегідь виробленої структури розподілу. «Так було й під час пандемії 1918 року: коли з'ясувалося, що найбільший рівень смертності доводиться на молодих дорослих, рекомендації з вакцинированию довелося переглянути», – говориться в статті.