Вас будуть колоти голками, годувати сушеними кониками й устричними раковинами, припікати висушеним чернобыльником — а все для того, щоб «ши» не застоювалася...

Якщо подивитися на сучасну высокотехнологичную хірургію або, наприклад, на розробку й виробництво нинішніх ліків, легко можна забути, що традиційна західна медицина існують ледве більше двох сторіч. Тоді як, покладемо, у Китаю, по суті, ті самі методи й підходи застосовуються в медичній практиці протягом як мінімум 5 000 років.

И сьогодні вплив цієї древньої мудрості відчувається в багатьох західних країнах. У Британії, приміром, існує вже щонайменше 2000 клінік, що пропонують китайські методи лікування. Причину цього зрозуміти неважко. Розчарувавшись у коротких, майже блискавичних консультаціях лікарів-терапевтів, європейці прибігають до нетрадиційних методів лікування.

Звичайно, у випадках, коли існує реальна загроза життю, західна медицина діє прекрасно й найчастіше рятує безліч життів. Але от у лікуванні хронічних недуг, таких, приміром, як шкірні захворювання, артрит або розлади травлення, більше сильна нетрадиційна медицина.

И хоча всі ці хвороби не представляють безпосередньої погрози для життя, вони, безперечно, істотно неї ускладнюють. І от отут-те китайська медицина залучає людей особливим підходом до лікування, коли людини сприймають як єдине ціле, а не збіговисько окремих хворобливих частин… Адже західні методи лікування ґрунтуються на анатомічних і фізіологічних теоріях, які розглядають організм як набір окремих систем: кровообігу, травлення або ендокринна. Вертаючись до досвіду Британії, помітимо, що там деякі лікарі вивчають одночасно й китайську, і західну медицину. Доктор Тинь Чи Мини, директор Інституту китайської медицини в Лондоні, пройшла навчання й в Единбурзі, і в Китаю. Займаючись дослідженнями китайських методів лікування, вона приймає пацієнтів, яких направляють до неї звичайні терапевти. Чи доктор визнає, що важко однозначно й швидко відповістити на запитання, у чому сила китайської медицини. Її рослинні препарати істотно відрізняються від загальноприйнятих фармацевтичних засобів. Їх добувають із рослин і навіть тварин і в них дуже багато активних компонентів. А до складу таких розповсюджених ліків, як, наприклад, аспірин або «прозак», входить лише один компонент, тому їх простіше виготовити у відповідності зі стандартами й перевірити їхню дію. Більшість рецептів китайських лікарів містять у собі від 10 до 12 різних трав.

До того ж китайську медицину відрізняє глобальний підхід до пацієнта. Китайські ескулапи впевнені, що лікувати потрібно насамперед причину, а не окремі симптоми. Крім того, надається особливе значення духовному стану пацієнта як невід'ємної частини загальної картини захворювання.

Наприклад, при нашкірних хворобах, таких як псоріаз, будь-який стрес здатний різко погіршити стан хворого. Західні медики практично не в змозі точно виявити й усунути причини таких захворювань, як астма, волчанка, інші аутоиммунные захворювання й навіть звичайна нежить. А китайські методи лікування можуть це зробити. Так чому ж ними не скористатися? Звичайно, китайські методики, незважаючи на багатовікові традиції, теж перетерплюють зміни, особливо в останні п'ятдесят років. Дослідження в області траволікування, акупунктури й мануальної терапії показують, що від деяких рослинних засобів у сьогоднішніх умовах доводиться відмовлятися. З іншого боку, багато лікарів у Китаю широко освоюють західні способи лікування, що, у свою чергу, приводить до введення в традиційні методи деяких сучасних технологій, таких, приміром, як Х-лучи й інші візуальні методики.

Втім, так само, як західні технології приживаються в Китаю, традиційні китайські способи лікування вкорінюються на Заході. Наприклад, у Гарвардському університеті тепер є ціле відділення, що займається дослідженнями саме в області китайської медицини.

«Я думаю, що усе більше й більше західних лікарів сьогодні усвідомлюють, що китайська медицина ефективна, — говорить Чи доктор. — Особливо це стосується тих хвороб, при яких західна медицина, по суті, неспроможна». Наприклад, на останній стадії раку, коли всі можливі методи вже використані й ніякі інші способи боротьби із цією страшною хворобою більше ні, в Інституті китайської медицини пацієнтів лікують за допомогою устояних «рослинних» методик, які реально можуть продовжити життя. Многим онкологічним хворим після радіо- або хіміотерапії залишається жити від трьох до шести місяців, але ті, хто завдяки щасливому випадку потрапив до китайських лікарів, живуть набагато довше. У хворих підвищується кількість лейкоцитів, вони краще їдять і сплять, завдяки застосуванню рослинних препаратів, що благотворно впливають на ці функції організму.

Інше питання — чи готові західні лікарі використати прийоми китайської медицини? «Їх використають деякі лікарі, — говорить Чи доктор. — Деякі позбавлені забобонів, інші — немає».

Одна з тих, хто приймає «китайський шлях», — лондонський терапевт Луїза Тиг. Вона протягом року вивчала нетрадиційну медицину, особливу увагу приділяючи використанню акупунктури при лікуванні хронічних болів. Доктор Тиг часто направляла своїх пацієнтів в Інститут китайської медицини. «В основному це люди, що страждають захворюваннями імунної системи, — пояснює доктор Тиг. — Отож, наші пацієнти залишалися дуже задоволені: їх вислухували, ставилися до них з усією серйозністю, беручи до уваги всі їхньої проблеми й труднощі. Китайські лікарі, мабуть, мають у своєму розпорядженні більший досвід у лікуванні застарілих недуг, індивідуально займаються з кожним хворим.