Навіть ті з нас, хто готовий фанатично дотримувати всіх мислимих і немислимих медичних рекомендацій і правил особистої гігієни, не можуть розраховувати на те, що їхній організм внаслідок цих процедур бу повністю очищений від мікроорганізмів. І це, як не дивно, добре, адже багато хто з них приносять людині неоціненну користь, беручи участь у найбільш важливих процесах життєдіяльності організму « щопритулив» їхньої людини.

Місце постійної прописки

У процесі еволюції життя на Землі сформувалися два види біологічних суб'єктів –– мікро- і макроорганізми, які не просто пристосувалися жити в тісному контакті, а стали й фізіологічно необхідні один одному. Величезна кількість мікроорганізмів — як найбільше сприятливе середовище перебування — обрали для себе людини. Перша зустріч із мікробами відбувається в момент проходження дитиною родового шляху матері, а потім триває всю життя

Вхідними воротами для мікроорганізмів служать органи й системи людини, що мають прямий контакт із зовнішнім середовищем: шкіра, слизуваті оболонки й порожнини організму. Правда, не всі мікроби, що потрапили ззовні, стають нашими постійними супутниками — не знайшовши підходящого харчування або зустрівши опір мікробів-антагоністів, вони не приживаються в організмі й проходять транзитом. Ті ж, для яких умови спільного проживання виявляються прийнятними, поєднуються в здатне до саморегуляції «братерство».

Механізм «прописки» виглядає в такий спосіб. Для того щоб мікроорганізм не був відірваний, він повинен надійно приліпитися до тканини або слизуватої, утворивши плазматичний місток. Цей процес можливий тільки в тому випадку, якщо поверхневі структури мікроорганізму ідеально відповідають епітелію кліток, що вистилають обраний ними орган. Тобто взаємодіючі мікроби й клітки людського організму повинні підходити друг до друга, як ключ до замка, — це основний фактор у процесі колонізації

Але це ще не все. Як наступне випробування мікробу необхідно вистояти проти секретів (виділень) епітелію, шлунка, печінки й підшлункової залози

У ході колонізації формується нормальна мікрофлора людини, повноправними членами якої є зовнішнє середовище, мікроорганізми й, властиво, сама людина. Кількість мікробних кліток, що входять у цю систему, перевищує число кліток всіх органів і тканин, разом узятих, становлячи близько 3 кг ваги дорослої людини.

Вибір «амплуа»

Всі мікроорганізми, з якими ми зустрічаємося на своєму життєвому шляху, можна розділити на 4 групи, перші 3 з яких утворять нормальну мікрофлору макроорганізму.

Головна, або облигатная, група містить у собі постійних мешканців, перебування яких в організмі не просто бажано, але й необхідно. Вони беруть участь у розщепленні й засвоєнні живильних речовин, у синтезі вітамінів, а крім того, ще виконують і захисну функцію, перешкоджаючи проникненню й розселенню патогенних мікробів

Друга група –– транзитна — містить у собі мікроби, перебування яких в організмі носить тимчасовий характер. До третьої групи можуть бути віднесені умовно-патогенні мікроорганізми. Вони, як правило, завжди є в наявності в організмі людини, перебуваючи в стані рівноваги з мікробами нормальної мікрофлори, хоча при ослабленні імунітету цілком здатні ускладнювати плин інших захворювань і навіть ставати їхніми першоджерелами. Так, наприклад, постійні представники мікрофлори людини –– стафілококи — при пораненні шкірних покривів здатні стати причиною запального процесу.

Небезпечні колонізатори

Остання, четверта, група мікроорганізмів не може бути віднесена до нормальної мікрофлори людини. У неї входять безумовно патогенні мікроби, які викликають інфекційні захворювання.

Поява й розвиток цих мікроорганізмів значною мірою залежить від індивідуальних особливостей обміну речовин і стану імунітету людини, а також властивостей і сили інфекції. Впровадження патогенних мікробів може відбуватися самими різними способами. Найчастіше небезпечні «вороги» пробираються в наш організм повітряно-краплинним шляхом. Так поширюються грип і інші респіраторні вірусні захворювання, бактерії, наприклад чуму й різні види найпростіших. Нерідко мікроби знаходять пристановище через недотримання правил особистої гігієни, недбалого готування їжі

Подібним шляхом поширюються яйця й личинки гельмінтів, дизентерійні амеби, эхинококки. Часом мікроорганізми передаються при безпосередньому контакті із хворими людьми або тваринами. Активна участь у поширенні патогенних мікробів приймають комахи й членистоногие — комарі, кліщі, воші, які стають рознощиками малярії, корости, тифу

Деякі паразити, такі як коростяві кліщі, або шистосомы, здатні проникати в організм навіть через неушкоджену шкіру. Для значного числа патогенних мікробів кращий підлоговий шлях, чимало також інфекцій, здатних виявитися в організмі людини під час процесу переливання крові. Трапляється, що зараження відбувається ще в утробі матері, передаючись плоду по плаценті

Із усього сказаного напрошується досить банальний висновок — щоб уникнути вторгнення більшості незваних гостей досить дотримувати елементарних норм гігієни.

Статус-кво

Перший, хто звернув увагу на цілющий вплив на організм бактерій, що постійно живуть у кишечнику людини, був видатний російський біолог И.И. Мечников. На початку ХХ століття він написав: «Численні різноманітні асоціації мікроорганізмів, що населяють травний тракт людини, у значній мірі визначають духовне й фізичне здоров'я людини». У цей час роль корисних для життєдіяльності людини бактерій досить добре вивчена й оцінена по достоїнству. Найбільше в нашому організмі бифидобактерий.